У людини є три етапи розвитку, я маю на увазі духовного: це верблюд, лев і дитина. Верблюдом нас зробила сім'я, суспільство, інші люди і їх досвід, наш багаж знань. Верблюд вчиться, накопичує знання минулих поколінь; альтруїст, знає тільки слово "так", якому його навчили, щоб маніпулювати. Верблюд - це християнин, індуїст, мусульманин, раб своєї церкви (не релігії, бо релігійність- це свобода; саме церкви), являє собою те, що з нього зліпили.
Лев - це стадія, на яку деякі переходять після верблюда. Лев повна його протилежність; він цілковитий егоїст, його его за період лева повністю кристалізується, він має незалежність, добивається власної свободи, знає слово ні, за що його всі ненавидять, адже всім дуже зручно було бачити тебе верблюдом. Лев- це еволюція, розвиток особистості, скачок вперед. Левів меншість, це інтелегенція суспільства, але не вершина особистості.
Перехід до дитини - це перехід від гусениці до метелика. від горизонталі в вертикаль, від звичної землі в повітря, що на перший погляд здається неможливим. Дитиною людина стає на найвищій точці свого буття, розвитку. Перехід від верблюда до лева, як перехід від нерухомої і залежної лялечки до гусениці, що може вже вільно рухатись, але по тій же землі. А от метелик, дитина, злітає в зовсім іншу площину, незвідану раніше. Ввись.
Бути дитиною - це жити тут і зараз, очистити свій розум від думок про минуле і майбутнє, жити тут і зараз, що роблять діти, поки їм ще не прищепили набір стереотипів і правил.
Спробуйте робити щось, або просто сидіти, не думаючи.
